Вірш

Пурпур багряної крові
намисто на тонкій шиї
Вкрита обіймами самотності
Безпечно схована у сяйві 
білосніжного волосся.
Торкаєш уст цілунком Всесвіту
прагнеш свободи та гармонії
Любов відчиняє всі двері
Пелюстками троянди
оповите оголене тіло
Бажання насолоди
здригатися від дотику твоєї руки
ніжністю змальована сцена буття
відчинені вікна у спальні
свіжі простирадла
ковдра, коханий поруч
з'єднані у ціле відтепер…