Власні роздуми стосовно буття

На цей раз я не знаю для чого живу в цьому сторіччі… Хтозна, що я загубила саме тут!? Ніхто не може дати відповіді на це запитання! Й не треба, навіщо це знати!? Можливо, потрібно просто жити… Жити так як усі. Бути таким як всі. Не намагатися зробити щось значне й особливе, не внести свою лепту в оце буття. Але ж так хочеться, справді, жити, а не просто існувати… Дихати на повні груди, бути свобідним! Любити цей світ, усе Живе! Намагатися зберегти своє коріння, оберігати природу, бути в гармонії з усім. Гармонія — то воз'єднання людини, її Душі та Серця з усім живим в Єдине Ціле. Ми всі взаємозв'язані невидимою ниткою і знаходимося в рівності. Шлях до єдності — Любов! Завдяки Їй ми зможемо вирівняти порушені пазли і повернутися в початковий стан. Тим паче, тільки Любов надає сенсу бути тут і прожити це земне життя. А десь там далеко за кордонами цього світу та Всесвіту, за усім видимим для наших очей є інший світ та вимір. Ми всі прийшли сюди звідти. Ми — чужі на цій Землі, тому й страждаємо в безнадійних пошуках щастя. А якщо знаходимо, то тільки примару, зразок даний нам для пошуку істинного щастя. На жаль, ми забули, хто ми і заблукали у цьому світі. Єдина причина для чого ми тут — це розвиток Божественної Любові в собі та повернення у рідну Домівку. Любов — єдина допомога і порятунок на нашому шляху. Отож, повертаймося скоріше до власного Дому!!!